Скільки насправді треба платити за електроенергію

Член президії Асоціації операторів розподільчих електромереж України Олександр Гридасов пояснив, чи обґрунтовано знову підвищено тарифи на електроенергію в Україні.
«Цінова політика держави в електроенергетиці прирікає споживачів на подальше зростання тарифів, а операторів на традиційні збитки», ‒ пише у статті для НВ Олександр Гридасов.

Він констатував, що замість створення і стимулювання на ринку оптимального конкурентного середовища, Україна повторює європейські помилки, які країни ЄС виправили ще на початку 2000 років. Зокрема, ідеться про консервативну політику косметичного удосконалення моделі ціноутворення за прикладом невдалого досвіду Великої Британії.

«В основі такої політики лежить концепція «єдиного покупця» на оптовому ринку, якому всі виробники зобов'язані продавати електроенергію, а всі покупці – купувати її з урахуванням затверджених Регулятором (НКРЕКП) тарифів на транспортування і розподіл енергії природними монополіями», ‒ пояснив експерт.

За його словами, ситуацію посилює те, що формування цін на оптовому ринку електроенергії здійснюється конкурентним шляхом (згідно з поданими цінових пропозицій), виключно на продукцію теплових електростанцій. Операторам інших видів генерації ціни визначає НКРЕКП.

«Повторюся, світовий досвід використання практики «єдиного покупця» показав неефективність такої моделі з причини недостатньої конкуренції на ринку. І в тій же Великій Британії, наприклад, ще 2000 року, від такої практики відмовилися на користь принципово нового порядку реалізації електроенергії», ‒ наголосив фахівець.

Як він зазначив, основна суть такого підходу полягає в купівлі-продажу електричної енергії на підставі двосторонніх контрактів між продавцем і покупцем та впровадженні відповідних балансуючих механізмів.

У той же час країни Європейського Союзу продовжують вести інтенсивний пошук шляхів розвитку ринкових відносин і реалізовувати стимулюючі методи регулювання природних монополій, удосконалювати тарифні системи.

Відповідно до інформації Євростату, це дозволило стабілізувати ціни для населення і знизити їх для непобутових споживачів. Зокрема, як зазначається у звіті німецького Регулятора за 2015 рік, середня ціна електроенергії на спотовому ринку знизилася на 12%, а ціна пікової електроенергії впала вдвічі порівняно з 2008 роком.

«Основними чинниками, що вплинули на динаміку цін у країнах ЄС, стали зростання конкуренції на ринку електроенергії і сприятлива ситуація на ринку первинних енергоносіїв. Із 1 липня 2007 року (у Німеччині це відбулося раніше), всі споживачі країн Європейського Союзу, включно з населенням, отримали право вільного вибору постачальників електроенергії та газу», ‒ підкреслив Гридасов.

Також він розповів, що у підсумку до 2015 року, 24,9% побутових споживачів електроенергії Німеччини змінили свого постачальника. 2013 року частка таких споживачів становила 20,9%. Своєю чергою, 2015 року, постачальників змінили 13% споживачів – юридичних осіб, проти 11% 2014-го.

«Відсутність реформ у галузі електроенергетики України, недосконала політика профільних міністерств і відомств, подорожчання первинних енергоносіїв та інфляційні процеси в комплексі обертаються погіршенням техніко-економічних показників підприємств галузі», ‒ зазначив фахівець.

За його словами, як наслідок закономірно зростають тарифи, як для непобутових споживачів, так і для населення. Зокрема, кінцеві ціни для споживачів – юридичних осіб за другим класом напруги, введені з лютого 2017 року, в багатьох регіонах країни перевищують 2 грн за кіловат-годину. Це в 2,3 рази більше встановлених з березня поточного року розцінок для населення за умови споживання до 100 кВт/год, і на 20% більше тарифів, розрахованих при споживанні понад 100 кВт/год на місяць. І це при тому, що витрати на транспортування та постачання електрики населенню більш високі, аніж непобутовим споживачам.

«Враховуючи Постанову НКРЕКП №1129 від 13.06.2016 року, передбачає можливість щомісячного зростання тарифів для непобутових споживачів до 3%, а також необхідність бездотаційного формування цін для населення, можна зробити висновок про те, що інфляційний тиск на рівень цін для населення надзвичайно високий», ‒ наголосив експерт.

Інший істотний недолік системи тарифоутворення, на його думку, полягає у непослідовному застосуванні абонентської плати (плати за приєднану потужність або двоставковий тариф).

«Наразі держава вже передбачила абонентську плату за постачання теплової енергії, гарячої води, в газовій промисловості та гідроенергетиці. У той же час, НКРЕКП абсолютно безпідставно відмовляється від запровадження абонплати за послуги операторів розподільчих електричних мереж, хоча відповідну Постанову регулятора було прийнято ще 2000 року», ‒ нагадав Гридасов.

За його словами, не виконується норма чинного законодавства про ринок електричної енергії, якою також передбачено введення плати за приєднану потужність. Цей факт абсолютно не відповідає міжнародній практиці. У країнах Європи – Німеччині, Австрії, Великій Британії та інших – абонентська плата за послуги транспортування та розподілу електроенергії є звичайною практикою. Це дозволяє компенсувати затрати розподільчих мереж, які вони здійснюють постійно, незалежно від обсягів поставок енергії.

«Відсутністю абонентської плати держава позбавляє операторів розподільчих мереж можливості оптимізувати як використання потужностей розподільчих мереж, так і приєднання потужностей споживачів», ‒ зауважив він.

«Унаслідок відсутності економічного примусу до оптимізації приєднаної потужності споживачі відмовляються від її перегляду, не дозволяючи таким чином енергорозподільчим компаніям підключати нових споживачів і знизити витрати на обслуговування мереж. При цьому, ситуацію посилює тенденція нестабільної роботи наявних споживачів – юридичних осіб. Простіше кажучи, багато підприємств, в силу стрімкої рецесії економіки, змушені або закриватися, або нарощувати борги за платежами, що автоматично позначається нестабільністю всієї електроенергетичної галузі», ‒ резюмував експерт.

Author:

Facebook Comment